У даному розділі ми пропонуємо маршрути на Чорногору. Чому саме туди? Тому що якраз цей хребет дає можливість відчути, побачити, пережити те, чого не знайдеш і не зазнаєш практично в жодному іншому куточку Українських Карпат. Порівняно із Покутсько-Буковинськими та Верховинсько-Вододільними Карпатами це абсолютно інша рослинність, флора, фауна, клімат, орографія і т. п. Одним словом, якийсь острів унікальності в українських горах. Таку долю головного гірського масиву в Україні визначила перш за все висота, потім, всі її похідні: незвіданість, неосвоєність, страх перед гірськими духами... А що значить висота? Шаньлінь... Тобто, чим вище – тим більші його запаси. Тепер, зрозуміло (все ж таки, не до кінця), чому кожного сюди приїжджають тисячі туристів – то все енергетичні наркомани, які дня не можуть прожити без дози „карпатського шаньліню”. Так от, на Чорногорі порції дуже великі, декому їх може вистачити навіть на цілий рік, на відміну від більшості інших „карпатських їдалень”.

Звичайно, походи на Чорногору потребують набагато кращої фізичної підготовки (порівняно з іншими мандрівками, які ми пропонуємо), високоякісного спорядження і, головне, особливого внутрішнього заряду та прагнення. Але воно того варте, бо якби там не було, тільки тут можна побути пташкою, полетіти разом із скороплинними тутешніми хмарами, якнайтісніше приблизитись „...до високого, справедливого, доброго неба”. Саме це місце є ідеальним для усвідомлення величі природи, її непідкорності, для розуміння реальної мізерності людини та дріб’язковості корисливих поривань. Який парадокс! Навіть тут людська рука посягнула на вічне і наївно заявила про своє верховенство. Скоро окремі туристичні об’єкти на Чорногорі можна буде назвати „інтернаціональними сміттєзвалищами” (обсерваторія на Піп-Івані). А стежки на „Українську Фудзіяму” та Піп-Іван де-не-де наче були проорані тракторами. Найатрактивніші чорногірські об’єкти (Говерла, Піп-Іван) у „професійні свята” здалека схожі на новорічні ялинки – на зеленому фоні майорять тисячі яскравих туристичних лейблів, біноклів, фантиків...

Незважаючи на це, на Чорногорі ще є досить місць, що допомагають пізнати себе, знайти спільну мову із внутрішнім „Я” чи дістати незабутні враження від фантастичних краєвидів, п’янкого повітря, шаленого свіжого вітру і висоти, головне, перемоги над собою. Не турбуйтесь, шаньліню поки що вистачає...

Яблунівська садиба пропонує наступні маршрути:

Одноденні:
• На Говерлу від Заросляка, із поверненням в аналогічному напрямку в Заросляк.
• На Говерлу від Заросляка, із поверненням через біостаціонар в Заросляк (довший, але пологіший спуск).
• На Смотрич (найвища гора Верховинського району – 1898 м.).
• На Піп-Іван (через той самий Смотрич або ж через Вухатий Камінь)*.
• На оз. Несамовите (можливі варіанти повернення через урочище Кізли).

*зважаючи на рівень Вашої підготовки, цей маршрут можна розподілити і на два дні.

Дводенні маршрути:
• На Бребенескул (2036 м. – друга вершина України).
• На г Петрос (2020 м. – четверта вершина України ) – із сходом у селі Кваси (вважаємо, що це найоптимальніший варіант), та виходом або у Лазещину, або на Говерлу (звідки спускаємось до Заросляка).

У зв’язку з тим, що дані походи дуже щедро представлені як у світовій мережі, так і в літературі, я не знаходжу потрібним ще раз „винаходити велосипеда” і описувати схему пролягання маршруту чи цікаві об’єкти, що на ньому можна побачити. Скажу тільки, що у будь-яких випадках потребується гід, і якраз ми можемо надати цю послугу.